• Індивідуальна форма здобуття освіти учнів: вимоги та порядок організації

   

  Поговоримо, як забезпечити право учнів на освіту в різних формах

  Через бойові дії на території нашої країни та окупацію деяких регіонів кількість учнів, які позбавлені можливості навчатись у звичному форматі, значно збільшилась. Тож здобуття освіти школярів за індивідуальною формою набуло надзвичайної актуальності, а у деяких випадках воно є єдиним варіантом для навчання. Аби допомогти освітянам налагодити ефективний освітній процес у такий спосіб, наша команда підготувала огляд базового документа, яким визначено вимоги до його організації та реалізації.  

  Порядок організації здобуття повної загальної середньої освіти за індивідуальною формою регламентується Положенням (далі – Положення), затвердженим наказом МОН від 12.01.2016  № 8 (у редакції наказу МОН від 10.02.2021 № 160). Згідно з ним школи можуть організовувати навчання учнів на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти незалежно від місця їхнього проживання такими способами організації освітнього процесу:

• екстернатна (екстернат);

• сімейна (домашня);

• педагогічний патронаж.

  Інформація про індивідуальні форми здобуття освіти, які впроваджуються в школі, має бути оприлюднена на її офіційному вебсайті, а керівник  закладу освіти має ознайомлювати учнів та їхніх законних представників із порядком її організації, у тому числі з процедурою та періодичністю оцінювання.

  Індивідуальна форма здобуття освіти може бути організована за допомогою технологій дистанційного навчання.

   

  Зарахування та переведення учнів на індивідуальну форму здобуття освіти

  Зарахування, переведення та відрахування учнів у закладах освіти державної та комунальної форми власності здійснюється згідно з Порядком, затвердженим наказом МОН від 16.04.2018 №367, зарахування учнів з ООП до спеціальних закладів освіти - відповідно до наказу МОН від 01.08.2018 № 831. Також Положенням визначено такі особливості цих процедур:

  зарахування учнів на індивідуальну форму навчання проводиться зазвичай до початку навчального року незалежно від наявності вільних місць у класі;

  переведення учнів (крім педагогічного патронажу) може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання результатів навчання учнів чи ДПА;

  для учнів, які навчаються (навчались) за кордоном, проживають (проживали) на тимчасово окупованій чи неконтрольованій території України зарахування (переведення) на екстернат здійснюється протягом усього календарного року.

  Керівник закладу освіти, в якому організовано індивідуальну форму здобуття освіти, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти та

Керівник закладу освіти, в якому організовано індивідуальну форму здобуття освіти, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти та здійснює контроль за її виконанням. 

Оцінювання результатів навчання учнів

Оцінювання навчальних досягнень школярів здійснюється відповідно до законодавства та може проводитись разом з іншими учнями відповідного класу або за окремим розкладом.

Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник, а завдання складає заклад освіти з урахуванням очікуваних результатів навчання та особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом (за його наявності). Результати оцінювання фіксуються в окремому журналі або у класному журналі, що містить відповідний розділ/додаток для обліку навчальних занять та оцінювання (крім результатів оцінювання екстернів, які не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації).

За результатами річного оцінювання та/або ДПА учнів педагогічна рада може прийняти одне з таких рішень:

• про продовження здобуття освіти за індивідуальною формою - якщо встановлені результати навчання здобувача освіти не нижче середнього рівня;

• про переведення здобувача освіти на інституційну форму здобуття освіти - якщо встановлено початковий рівень результатів навчання або непроходження учнем річного оцінювання та/або ДПА без поважних причин з одного або декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів). Але цей пункт не застосовується до зшколярів, які з поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, перебування за кордоном, на неконтрольованій чи окупованій території) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти.

Результати оцінювання зазначаються у свідоцтві досягнень, видача документів про освіту встановленого зразка, у тому числі з відзнакою, здійснюється відповідно до законодавства.

Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)

Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.

Закон України «Про освіту»

Екстернат може бути організований для учнів, які:

• із поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій або окупованій території) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання. Для таких учнів складання індивідуального навчального плану є обов’язковим;

• не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або ДПА;

• є громадянами України, які навчались або навчаються в закладах освіти інших країни;

• є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в України;

• прискорено опанували або бажають прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);

• самостійно опанували або бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів за певний клас. Для таких учнів на підставі заяви (додаток 3 до Положення) навчання може бути  організовано в поєднанні з однією з інституційних форм, сімейною (домашньою) формою, педагогічним патронажем без переведення на екстернат;

• засуджені до довічного позбавлення волі.

Для зарахування (переведення) на екстернат потрібно подати заяву до закладу освіти (додаток 1 до Положення), у якій зазначити підставу та додати відповідні підтверджуючі документи (або зазначити навчальні предмети, з яких необхідно пройти річне оцінювання та/або ДПА). Особи, які проживають на неконтрольованій чи окупованої території, можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами зв’язку, а неповнолітня особи, які виїхали з таких територій, подати особисто у супроводі родичів або будь-яких повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.

Учні, які не мають документів (копій документів) про здобуття освіти або результатів оцінювання зараховуються до закладу освіти після оцінювання їхніх результатів навчання за певний клас (рівень повної загальної середньої освіти). 

Протягом навчального року екстерн має самостійно засвоїти освітню програму та пройти річне оцінювання з усіх навчальних предметів та/або ДПА. Для його проведення керівник закладу освіти має видати наказ, яким затвердити склад комісії, графік проведення та перелік завдань з навчальних предметів. Для екстернів, які навчаються за кордоном, проживають на неконтрольованій чи окупованій території, оцінювання може проводитися протягом усього навчального року.

Також екстерни, які проживають або проживали на неконтрольованій території або у населених пунктах на лінії зіткнення, можуть одночасно пройти атестацію за рівні базової та профільної середньої освіти. У такому випадку оцінювання здійснюється у такий спосіб:

• за рівень базової середньої освіти. Результати річного оцінювання визначаються відповідно до освітньої декларації (додаток 4 до Положення), яка заповнюється екстерном без зазначення навчальних предметів «Українська мова», «Українська література», «Історія України», «Географія», «Основи правознавства», «Захист України». Ці результати зазначаються у додатку до відповідного документа про освіту як результати атестації з відповідних навчальних предметів;

• за рівень профільної загальної середньої освіти. Екстерни складають річне оцінювання та атестацію на загальних підставах.

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки.

Закон України «Про освіту»

Сімейна (домашня) форма може бути організована для осіб віком до 18 років, законні представники яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно. Школа за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні школяра на сімейну (домашню) форму навчання та має обов'язково проінформувати відповідну службу у справах дітей про учня, який зарахований/переведений на таку формою.

Такі учні проходять підсумкове (семестрове та річне) оцінювання та атестацію, для спостереження за навчальним поступом батьки можуть використовувати портфоліо, в якому фіксувати результати навчання. Для учнів початкових класів за бажанням одного з законних представників може бути проведено додаткове формувальне оцінювання (більше двох разів на рік), яке відбувається шляхом спостереження за учнем у різних видах навчальної діяльності. 

Оцінювання (формувальне та підсумкове) проводиться за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків та може бути організовано в освітньому середовищі, звичному для школяра. 

Розподіл кількості годин для організації екстернатної та сімейної (домашньої) форми навчання

Для екстернів та учнів, які навчаються за сімейною (домашньою) формою, відводиться така кількість навчальних годин:

1) на проведення формувального, підсумкового (семестрового, річного) оцінювання - 1 година з кожного навчального предмета;

2) на проведення ДПА в закладі освіти (якщо вона проводиться окремо від інших учнів відповідного класу):

• з української мови або мови навчання національних меншин (диктант) - 1 година;

• з кожного іншого навчального предмета: 1 година у 1-4 класах, 2-3 години у 5-9 класах, 3 години у 10-11(12) класах.

3) на перевірку навчальних (письмових) робіт - 20 хвилин на кожну роботу з української мови або мови національних меншин, 30 хвилин на кожну роботу з інших навчальних предметів;

4) на проведення консультацій - 15 хвилин на одного учня з кожного навчального предмета згідно з графіком, затвердженим керівником закладу освіти (але не більше 3 годин на навчальний предмет протягом навчального року).

Педагогічний патронаж

Педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

Закон України «Про освіту»

Персональний склад педагогічних працівників закладу освіти, які здійснюють педагогічний патронаж, та кількість навчальних годин з навчальних предметів, обов’язкових для вивчення, визначаються наказом керівника закладу освіти на підставі заяви батьків та відповідних підтверджуючих документів. 

Ця форма навчання може бути організована для здобувачів освіти віком до 18 років (за винятком подовження навчання дітей з ООП), які:

1. Перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або отримують реабілітаційну допомогу в стаціонарних умовах та не можуть відвідувати навчальні заняття у класах, створених за місцем лікування. Для таких учнів педагогічний патронаж організовується при найближчому за розташуванням закладі освіти, який визначається відповідним органом управління освіти. Результати виконання індивідуального навчального плану та результати оцінювання зазначаються закладом освіти у довідці (додаток 5 до Положення).

2. За станом здоров’я не можуть здобувати повну загальну середню освіту за денною формою, що підтверджується висновком лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичним висновком про стан здоров’я дитини. Для таких учнів педагогічний патронаж організовує заклад освіти, до якого вони зараховані.

Для учнів цих двох категорій кількість навчальних годин визначається з розрахунку:

• 10 годин на тиждень на кожного учня 1-4 класів;

• 14 годин на тиждень на кожного учня 5-9 класів;

• 16 годин на тиждень на кожного учня 10-11(12) класів.

3. Здобувають початкову та базову середню освіту і проживають у селах, в яких кількість школярів не дозволяє утворити клас.

4. Взяти під варту або засуджені до позбавлення волі на певний строк й для них організоване здобуття освіти відповідно до законодавства, але кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас.

5. Є дітьми-біженцями, дітьми іноземців та осіб без громадянства.

Для учнів цих категорій кількість навчальних годин визначається з розрахунку:

• 5 годин на тиждень на кожного учня 1-4 класів;

• 8 годин на тиждень на кожного учня 5-9 класів;

• 12 годин на тиждень на кожного учня 10-11(12) класів;

За бажанням учня та одного з законних представників (з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані) навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися:

• за місцем проживання учня або в закладі освіти;

• індивідуально або для групи здобувачів освіти (у такому випадку оплата праці педагогічних працівників здійснюється відповідно до розрахунку не більше ніж на одного здобувача освіти).

Формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання та ДПА таких учнів проводиться відповідно до законодавства.

ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

    1. Екстернат і освіта вдома — це індивідуальна форма?

    Так, але не лише вони. Наразі учням доступні три форми, за якими можна організувати індивідуальне навчання у школі: екстернатна, сімейна (вона ж — домашня) та педагогічний патронаж.

• Екстернатна форма — це коли учень самостійно засвоює весь матеріал, після чого у школі оцінюють його знання. Таке навчання орієнтоване на учнів, які опанували або можуть опанувати один чи декілька предметів, класів чи навіть рівнів освіти швидше своїх однолітків.

• Сімейна (домашня) форма передбачає, що весь освітній процес для учня самостійно організовують його батьки. Вони ж несуть відповідальність за здобуття знань на рівні Держстандарту. Разом з тим учень має бути зарахованим до певного закладу, який відстежуватиме його прогрес у навчанні.

• Педагогічний патронаж — форма, у випадку якої освітній процес і засвоєння знань забезпечує педагогічний працівник. Така форма передбачена для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або потребують навчання біля лікарняного ліжка. Також вона пристосована до потреб учнів, що здобувають початкову та базову освіту у школах сільської місцевості, в яких через малокомплектність (менше 5 учнів на клас) не може бути організоване навчання в закладі.

    3. Як почати навчання за індивідуальною формою?

    Будь-яка форма освіти, в тому числі й індивідуальна, потребує, щоб учня зарахували до закладу — для цього потрібно подати необхідні документи.

    Основний документ для зарахування або переведення на індивідуальну форму навчання — це заява одного з батьків дитини або самого учня, якщо він є повнолітнім. До заяви додаються:

• документ, що посвідчує особу учня;

• медична довідка N 086-1/о;

• документ про освіту, якщо він є.

    Можуть знадобитись і додаткові документи. Скажімо, необхідно буде документально підтвердити підстави для навчання на екстернаті або обставини для застосування педагогічного патронажу (наприклад, стан здоров’я, знаходження під вартою або засудження, статус біженця). Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію документа, що підтверджує законність їхнього перебування в Україні.

Внутрішньо переміщені особи, біженці та особи з документами про необхідність захисту можуть не подавати окремі документи, якщо мають на це причини.

    4. На індивідуальну форму можна потрапити лише на початку навчального року?

    Так, окрім окремих випадків. Зарахування на індивідуальну форму освіти зазвичай проводиться до початку навчального року.

    Переведення на індивідуальну форму може відбуватись і протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до річного оцінювання чи державної підсумкової атестації. Однак таке обмеження не застосовується для переведення на педагогічний патронаж.

Для осіб, які здобували чи здобувають освіту за кордоном або мають відношення до тимчасово окупованих територій, зарахування та переведення на екстернат можливе протягом усього календарного року.

    5. Чи можуть перевести з індивідуальної форми на інституційну?

    Так, якщо індивідуальна форма не приносить результату. Рішення про це можуть прийняти батьки та педагогічна рада закладу.

Таку норму можуть застосувати до учня 9 класу, який під час навчання за індивідуальною формою показав низький результат з предмету, який він вивчав поглиблено. Або до учня на сімейній або екстернатній формі, який показує низький рівень навчальних досягнень.

    Колишній міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, коментуючи зміни до Положення, відзначає:

«Для нас важливо, щоб ця форма не використовувалась недоброчесними батьками. На жаль, у нас буває так, що батьки хочуть забрати дітей не для створення сприятливих умов навчання, а, наприклад, для використання дітей у домашньому господарстві. За таких умов навчання не відбувається, і діти мають дуже мало можливостей для успішного життя в майбутньому. Ми маємо захистити права дитини».

    6. Чи можна поєднувати різні форми навчання?

    Так, законом це передбачено. Таке поєднання має бути реалізовано через індивідуальний навчальний план, який формують для учня в закладі освіти.

Про поєднання різних форм навчання також варто одразу зазначати в заяві.

   7. Які права має учень на індивідуальній формі?

    Такі ж, як і учень, який вчиться за інституційною формою. Учень на індивідуальній формі має можливість використовувати всю інфраструктуру закладу — навчальну, спортивну, наукову тощо. Він також має можливість оформити учнівський квиток і користуватись необхідними підручниками, в тому числі й електронними.

    Учень також може розраховувати на допомогу педагогічних працівників, мати психологічний і соціально-педагогічний супровід, проходити оцінювання навчальних досягнень та/або державну підсумкову атестацію, а також одержати документ про освіту.

    8. Як оцінюють учня на індивідуальній формі?

    Оцінювання результатів навчання і атестація за всіма формами індивідуальної освіти відбувається у школі.

Форму, зміст і спосіб поточного та підсумкового оцінювання обирає заклад освіти. Форми та засоби оцінювання можуть бути описані в індивідуальному навчальному плані учня. У такому випадку педагогічні працівники мають дотримуватись зазначених форм.

    Важливо пам’ятати, що лише наявність портфоліо, індивідуального освітнього профайлу та інших форм фіксації індивідуальних досягнень учня (без підсумкового оцінювання та/або атестації) не є підставою для переведення до наступного класу та видання документа про освіту.

    9. Для кого існують окремо прописані норми стосовно індивідуального навчання?

• Учні з неконтрольованих територій можуть подавати заяви про зарахування на екстернат протягом всього календарного року.

• Якщо у шкільному класі села або селища навчається менше 5 осіб, для них може бути організовано педагогічний патронаж. Однак це не виключає можливості використовувати й інші форми індивідуальної освіти.

• Засудженим, особам під вартою або під домашнім арештом законодавство також забезпечує індивідуальну форму освіти.

    10. Чи потрібно платити за індивідуальну освіту?

    Ні, додаткової оплати такої освіти з боку батьків учня не передбачено. Однак це не стосується випадків, коли оплату за освітні та інші послуги вказано у відповідних договорах. Законодавство також не передбачає перерахування коштів батькам, які самостійно організовують навчання своїх дітей.

Це ж саме стосується і випадків, якщо батьки звертаються із таким завданням до сторонніх суб’єктів — організацій, навчальних центрів, репетиторів.

    11. Індивідуальне навчання — це коли немає однокласників?

    Не зовсім так. Учень, який навчається за індивідуальною формою, більшість навчального часу проводить самостійно. Але індивідуальна форма не обмежує у спілкуванні з іншими учнями — ані в неформальному, ані на території школи.

    Учень може брати участь в екскурсіях, практичних заняттях. А під час педагогічного патронажу вчитель може періодично залучати учня до учнівського колективу з метою соціалізації.

Якщо кілька учнів перебувають на лікуванні в одному закладі, вони також можуть навчатись у групі.

    12. Чи можуть учні на індивідуальній формі брати участь в олімпіадах?

    Так, учні, що навчаються на індивідуальній формі, можуть на загальних підставах брати участь в олімпіадах, турнірах, конкурсах та інших змаганнях.

    Вони також на рівні з іншими учнями мають право на відзначення успіхів у навчанні. Їх можуть нагороджувати похвальними листами та грамотами, золотою та срібною медалями.

    13. Інклюзивна освіта — теж форма індивідуальної?

    Ні, поняття інклюзивної освіти — набагато ширше. Навчання для осіб з особливими освітніми потребами організовується і за денною або вечірньою формами здобуття освіти. Якщо ж стан здоров’я вимагає цього, учень або його батьки можуть обрати дистанційне навчання або одну з форм індивідуального.